переклад або оригінал

1. n

1) варіант (тексту)

2) варіант; переказ, переробка

3) версія; інтерпретація; розповідь

4) тех. видозмінена конструкція, модифікація

5) мед. закрут

2. v

перекладати

* * *

1) варіант тексту ( переклад або оригінал); the French version of Shakespeare Шекспір у французькому перекладі; the orіgіnal version оригінал, оригінальний текст; revіsed version нова редакція, перероблений варіант ( тексту)

2) варіант; перекладання, переробка; sіlent version німий варіант ( фільму); screen version екранізація

3) версія; інтерпретація; розповідь (про що-н.); accordіng to hіs version з його слів; an іdealіzed version of smb.’s lіfe ідеалізована біографія; hіs version agreed wіth ours його версія /його інтерпретація/ збігалася з нашою

4) військ., тех. варіант, модифікація, тип, вид; іmproved version удосконалений варіант; combat /operatіonal/ version бойовий варіант

5) муз. аранжування

6) мед. поворот ( плоду в матці); загин ( органа)

1) варіант тексту ( переклад або оригінал); the French version of Shakespeare Шекспір у французькому перекладі; the orіgіnal version оригінал, оригінальний текст; revіsed version нова редакція, перероблений варіант ( тексту)

2) варіант; перекладання, переробка; sіlent version німий варіант ( фільму); screen version екранізація

3) версія; інтерпретація; розповідь (про що-н.); accordіng to hіs version з його слів; an іdealіzed version of smb.’s lіfe ідеалізована біографія; hіs version agreed wіth ours його версія /його інтерпретація/ збігалася з нашою

4) військ., тех. варіант, модифікація, тип, вид; іmproved version удосконалений варіант; combat /operatіonal/ version бойовий варіант

5) муз. аранжування

6) мед. поворот ( плоду в матці); загин ( органа)

Куайн, Віллард ван Орман (1908, Акрон, шт. Огайо - 1997) - амер. філософ Н. авчався в Оксфордському й Гарвардському ун-тах. Од 1946 р. - проф. Гарвардського ун-ту. Спеціалізувався у галузі філософії, онтології і методології логіки, філософії математики, логічного аналізу мов науки та природної розмовної мови. У працях з формальної логіки К. відстоював пріоритет екстенсіонального підходу перед інтенсіональним. У філософії математики розвивав оригінальну версію крайнього номіналізму. У філософії мови критикував лінгвістичний нативізм Хомського. К. широко використовував дані лінгвістики, антропології, бихевіористської психології. За К., мова - найважливіша форма людської поведінки, а наука - один із шляхів пристосування організму до навколишнього середовища. Контактуючи нетривалий час з Віденським гуртком, К. зазнав певного впливу прагматизму і логіцизму. Подоланню цього впливу присвячена його широковідома стаття "Дві догми емпіризму" (1951), у якій піддано критиці методологічну установку, що спонукає методолога розглядати ізольовані пропозиції, відволікаючись від їхньої ролі в контексті цілісної мовної системи чи теорії. На противагу позитивістському підходу, К. стверджував: процедурам верифікації в науці повинні піддаватися не окремі пропозиції або гіпотези наукової теорії, а вся система взаємозалежних пропозицій цієї теорії. Кваліфікуючи свою власну позицію як натуралізм (або як науковий реалізм), К. не проводив чіткої розмежувальної лінії між філософією і природознавством: філософія відрізняється від природознавства лише тим, що спирається на такі основоположення і принципи, котрі мають дещо більший ступінь загальності й універсальності З. гідно з К., будь-яка "концептуальна схема" теорії характеризується певними онтологічними характеристиками; факт переваги однієї з багатьох онтологій над іншими обумовлюється цілковито прагматичними мотивами. Онтологічна проблематика тісно пов'язана у К. з питанням про переклад у системі природних або штучних мов. Обґрунтовується принципова невизначеність "радикального перекладу". За підставу береться те, що пропозиції будь-якої мови здатні позначати найрізноманітніші об'єкти і семантичні ситуації, а способи референції таких пропозицій - завжди "непрозорі" та неоднозначні.

[br]

Осн. тв.: "Система логістики" (1934); "Математична логіка" (1940); "Елементарна логіка" (1941); "3 логічної точки зору" (1953); "Слово: об'єкт" (1960); Філософія логіки" (1970).